Звільнення від кримінальної відповідальності внаслідок скоєння злочину у стані крайньої необхідності або під впливом фізичного та психічного примусу
Повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України спричинило тимчасове захоплення наших територій. Заручниками цих подій стали місцеві органи державної влади, підприємства, установи, організації та пересічні українці, що залишилися жити й функціонувати на окупованих територіях внаслідок таких дій. Незаконна окупаційна влада створює умови для сумнівної співпраці із місцевими організаціями та жителями, дії яких українським законодавством можуть кваліфікуватися як кримінальні правопорушення.
Як же діяти працівникам органів державної влади, органів служби з надзвичайних ситуацій, медицини, освіти, керівникам підприємств, установ та населенню, які не знають як реагувати на вимоги наказів окупантів? Звісно, прийняття певного рішення завжди залишається особисто за кожним,, однак серед обставин, що виключають злочинність діяння Кримінальним кодексом України визначено крайню необхідність або фізичний та психічний примус.
Про обставину, що виключає злочинність діяння зазначено у статті 40 Кримінального кодексу України. Так, не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками. Питання про кримінальну відповідальність особи за заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо ця особа зазнала фізичного примусу, внаслідок якого вона зберігала можливість керувати своїми діями, а також психічного примусу, вирішується відповідно до положень статті 39 цього Кодексу і передбачає виключення кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення у стані крайньої необхідності.
Тобто, для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує правам особи або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності – не є кримінальним правопорушенням. Однак виключення злочинності можливе лише у випадку, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності. В свою чергу перевищенням меж крайньої необхідності є умисне заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо така шкода є більш значною, ніж відвернена.
Ото ж, якщо особа не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди небезпеці, як приклад, внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, що їй загрожувала – тоді особа не підлягатиме кримінальній відповідальності за перевищення меж крайньої необхідності.
Інша обставина, що виключає злочинність діяння – примус. Ця обставина передбачає цілковите позбавлення особи можливості керувати своїми вчинками через усвідомлення невідворотного настання негативних наслідків, якщо дія чи бездіяльність такої особи не буде вчинена. Розмір заподіяної шкоди в такому випадку втрачає значення, оскільки має місце факт повного пригнічення волевиявлення особи.
Слід також зазначити, що стаття 40 Кримінального кодексу України охоплює поняття фізичного примусу — тортури, тілесні ушкодження, катування, та психічного — моральні страждання (наприклад, маніпуляції викликати в особи емоції страху за власне життя і здоров’я, життя і здоров’я рідних чи близьких, жалю, зневіри, тощо). Тому вчинені особою дії або бездіяльність, як приклад, розголошення відомостей державної таємниці, шпигунство, розтрата чужого майна, зловживання службовим становищем - злочинними не визнаватимуться у випадку підтвердження нездатності особи керуватися своїми діяннями.
Звісно, визначення тих чи інших обставин, що можуть виключати кримінальну відповідальність перевіряється у кожному конкретному випадку. Тому доречним буде зафіксувати все ж докази існування примусу до вчинення протиправних дій, та надати їх компетентним органам в процесі такого розслудування надалі.
Нагадуємо, що скористатися своїм правом на безоплатну правову допомогу громадяни можуть звернувшись до Бердичівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що знаходиться за адресою: м.Бердичів, вул. Чорновола, 9, телефон: (068) 291-9018 або (04143) 4-14-42.
