A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Гришковецька громада
Житомирська область, Бердичівський район

село Гальчин, Сьомаки

 Села Гальчин та Сьомаки розташовані на обох берегах маленької річки Коденка. Населення 456 осіб. Площа 1,92 км. Відстань від районного центру 12 км.

Відстань до найближчої залізничної станції с. Рея – 2 км.

 

Легенди про Гальчин так пояснюють його назву: понад річкою в бережку лежало село, невеличке і бідненьке. Селяни, що жили в ньому, належали злому багатієві, котрий мешкав у місті.
Була в селі убога вдова Галька, мала сина  - одинака, вродливий був хлопець: чорні кучері, гарні брови. Батько його загинув десь у мандрах. Тому всі називали його по матері  - Гальчин. Коли він виріс, нестерпним йому став гніт панський і пішов він шукати волі. Як Кармелюк, разом з ії товаришами забирав добро у панів і роздавав бідним.
 Панські послуги спіймали «розбійника» і однієї поганої днини привели його в село, де при всій громаді за наказом пана відтяли йому голову. Люди зберегли пам'ять про цього сміливця. Його іменем і село нарекли.
За іншою легендою: в невеличкому селі, понад річкою, жив пан, котрий мав двох дітей: вродливу доньку Галю і хворобного сина Семена.
На схилі літ багатий розділив село між дітьми. Більша половина діставалася для улюбленої доньки, а менша—для сина. Відтоді і нарекли Галину половину села  - Гальчин, а Семенову —  Семки (Сьомаки)…

Село Гальчин відоме з 1605 року. Наприкінці XVIII ст. належало земському судді Михайлу Галецькому з Овруча, пізніше перейшло у власність родини Чайковських. Її видатним представником є польський письменник Міхал Чайковський (1804—1886рр.), відомий під псевдонімом Садик—паша, своїми мемуарами “Записки Садик—паша”, в яких чимало сторінок присвячено Бердичеву.

Частина маєтку, що належала Міхалу Чайковському після польського повстання 1830-1831рр., було конфісковано і передано в казну.         У 1868р.,продане директору Житомирської чоловічої гімназії Івану Ростовцеву.

         В роки Російської революції 1905—1907рр., селяни спалили у маєтку поміщика Терещенка.

                   Житель села П.І. Петричук, солдат Семенівського гвардійського полку, за активну участь у революційному русі був засуджений царським урядом на довічну каторгу та відправлення в Сибір.

У селі проживав Григорій Васильович Шпортун, який у роки російсько-японської війни 1904-1905 рр. служив на крейсері “Варяг”, брав участь у нерівному бою 24 січня (9 лютого) 1904р., коли 6 японських крейсерів і 8 міноносців напали на крейсер у нейтральному корейському порту Чемульпо.

         У бою “Варяг” затопив одного міноносця та пошкодив два крейсери ворога, але й сам зазнав ушкоджень і втрат.

         Серед матросів був Г.В. Шпортун. Він нагороджений Георгіївським хрестом ІІ ступення та медалю “За бой при Чемульпо”, на 50-річчя подвигу крейсера Варяг” удостоєний медалі “За отвагу”. У рідному селі встановлено обеліск з написом “Матросу з легендарного крейсера “Варяг”.

         На території села працює Будинок культури, бібліотека, фельдшерський пункт,  два магазина. З 1920 по 2019 рік у легендарному панському маєтку на території Гальчина функціонувала загальноосвітня школа.

 

        

  

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора