села Старий і Новий Солотвин

Села Старий і Новий Солотвин відомі з 1593 року,  розташовані на річці Коденці за 19 км на північний схід від районного центру, за 5 км від залізничної станції Рея та за 4 км від автошляху Бердичів-Житомир, до якого від села Старий Солотвин прокладена шосейна дорога. На території сіл функціонує загальноосвітня школа, два клуба, дві бібліотеки, дитячий садок. Місцеві сільськогосподарські підприємства вирощують зернові та технічні культури. ТОВ «Старосолотвинська птахофабрика» - вирощуванням птиці. Село відоме з 1593 року. На поч. ХІХ ст. дідичем села був третій син маршалка шляхти Волинської губернії гр. Вінсента Ледуховського, Леон (1812—1850)^[2], брат якого, Аполлон, був дідичем розташованого неподалік с. Кодня.

У селі збереглася діюча^[12] дерев'яна   Хрестовоздвиженська церква, 1885 р.^[13] Церква належить до пам'яток архітектури місцевого значення. В 60-х роках використовувалась як зерносховище. Храмове свято відзначається 27 вересня^[14].

В селі Старий Солотвин є цікаве мальовниче місце. Посеред річки Коднянка, на острові, розташований колоритний будиночок. «Острів кохання» - називають його місцеві жителі, «Будинок рибалки» - місцеві мисливці і рибалки, а дітлахи – «Резиденцією Святого Миколая».

Будиночок має неймовірно романтичний вигляд та притягує до себе у будь-який час та пору року – він по-своєму гарний навесні, коли все навколо розквітає; влітку, коли озеро вкриває цвіт латаття; восени, коли дерева поруч приймають на себе усю гаму барв, та взимку, коли білі сніги вкривають хатину та мороз сковує воду в озерці.

         Острівець має штучне походження, був створений в 1970 році і отримав назву «Острів любові». Пізніше, в період з 1984 по 1985, на ньому побудували дерев'яний будиночок, іменований «хатиною рибалки і мисливця», який був місцем відпочинку і укриття від дощу для рибалок. Також використовувався для виставки мисливських трофеїв.

Зі спогадів очевидців, ідея упорядкування острова та побудови будиночка  виникла у місцевих мисливців, які насамперед збільшили невеликий на той час острівець, після чого приступили до будівництва. Усі матеріали для будівництва переправлялися на острів гумовими рибальськими човнами. Будівництво велося після закінчення трудового дня в колгоспі не зважаючи ні на втому, ні на примхи природи. Після зведення фундаменту, стіни акуратно «збиралися» із спеціально виготовленого дубового зрубу. Максимальна увага приділялася кожній, навіть найменшій деталі. Трохи пізніше з'явився дерев'яний місток, який з'єднав острів з «цивілізацією».

 Особливої барвистості крихітному острівцю надають стрункі берези та розлогі ялини, що посаджені там незабаром після будівництва будиночка,  і створюють казкову атмосферу.

З кожним роком будинок на воді приваблює усе більше туристів, тому він має бути не просто зручним, а і безпечним для відпочинку. Саме тому будиночок та місток, що веде до нього, осучаснили. Провели освітлення та облаштували міст перилами.

Щороку на майдані біля місцевого Будинка культури, який знаходиться  неподалік будиночка, проходять Новорічні та Різдвяні свята з дотриманням усіх українських традицій.

 У самому будиночку проходить вручення Святим Миколаєм новорічних подарунків найменшим жителям громади.

Два роки поспіль тут проходив обласний фестиваль «Різдвяні передзвони» з колядками, щедрівками, розважальною програмою для дітей та дорослих.

Канал «1+1» проводив тут зйомки серіалу про мольфара, а відомий білоруський гурт «BRUTTO» - зйомки до кліпу. Будиночок приваблює туристів, його полюбляють весільні пари, які приїздять фотографуватися. Навіть лебеді – символ кохання,  впродовж багатьох років весною прилітають сюди.

Це місце для любителів красивих видів, а також для тих, хто захоплюється фотографією. У будь-якому випадку, особливе відчуття дотику до казки тут забезпечене.

Даний об"єкт внесений в перелік туристичних маршрутів України.

Уроженцями села є ВІкарій І.М. - кандидат історичних наук, Кондратюк Є.М. - доктор біологічних новук, професор.

Сидоржевський Михайло Олексійович (нар.1958) — український громадський діяч, публіцист, редактор, поет. Член Проводу ОУН. Голова Національної спілки письменників України (з листопада 2014 року), головний редактор «Української літературної газети» (з жовтня 2009 року).

Дмитренко Ольга Варфоломіївна, Пархомчук Володимир Миколайович-Почесні громадянини Бердичівського району.

У селі Старий Солотвин похоронений Сокорчук Олександр Вікторович (1988—2014) — солдат Збройних сил України, учасник АТО.