Нагадування про заборону спалювання листя, трави та гілок
Кожна пора року прекрасна і унікальна по-своєму. Весна - символ початку нового життя, і не даремно, природа мов оживає, починає "дихати" після холодної зими. Повітр стає, як кажуть "весняним", теплішим.
Проте, у людей залишились "шкідливі звички", оскільки восени у нас прийнято спалювати опале листя, а навесні – торішню траву.
В пік таких палінь повітря стає важким і гірким, збільшуються випадки захворювань дихальних шляхів.
Селищна рада звертається до мешканців громади, підприємців, організацій усіх форм власності, власників приватних будинків та нагадує про необхідність своєчасного прибирання опалого листя на об’єктах загального користування та на закріплених для прибирання територіях громади.
Спалювання листя надзвичайно шкідливо для здоров’я людини та природи. Шкідливі домішки, при попаданні в органи дихання разом з повітрям, стають причиною виникнення захворювань дихальних шляхів, серцевих нападів, алергічних реакцій. Часто біля вогнищ можна побачити дітей, вплив диму на їх організми особливо небезпечний. Спалювання листя може спричинити інші довгострокові проблеми зі здоров’ям. Тому спалювати опале листя категорично заборонено.
Шановні мешканці!
Не спалюйте листя, гілля, не робіть шкоди своєму здоров’ю та навколишньому середовищу, в якому мешкаєте Ви та Ваші родин.
Вплив на здоров’я
Внаслідок спалювання листя в повітря виділяються важкі метали, канцерогени, бенз(а)пірен, чадний газ, діоксини та пил. Бензопірен може провокувати у людини онкологічні захворювання, а чадний газ блокує постачання кисню до тканин організму. Через це отруєння чадним газом викликає головний біль, запаморочення, пришвидшене серцебиття, ускладнене дихання. Під час згоряння тонни рослинних залишків у повітря вивільняється приблизно 9 кг мікрочастинок диму. Дихання таким повітрям тривалий час провокує у людини розвиток хронічних хвороб дихальної системи.
Вплив на природу.
Від паління сухостою руйнується ґрунтовий покрив і вся йогомікрофлора, знищуються насіння і коріння рослин. Після такого підпалу для відновлення ґрунту, життя рослин і комах потрібно 5-6 років.
А ще спалювання сухої трави та листя збільшує промерзання ґрунту у 2-4 рази.
Нерідко підпал сухої трави призводить до степових, лісових і торф’яних пожеж. Тому що таке вогнище є некотрольоване і вогонь може швидко поширюватись. Під час пожежі руйнуються цілі екосистеми: згорають гнізда птахів та гинуть практично всі тварини, що живуть у сухій траві або на поверхні ґрунту – зайці, їжаки, плазуни, земноводні.
Що робити з опалим листям та сухою травою?
Компостувати
Листя, залишки рослинності та суху траву легко перетворити на корисний ресурс. Для компостування можна придбати спеціальний контейнер або зробити з дошок. Розташувати його в добре провітрюваному місці й подалі від сонячних променів. Інший спосіб — просто викопати яму та складати в неї листя та інші компоненти, помірно зволожуючи. Така яма має бути розташована на відстані НЕ менше 30 метрів від джерела питної води.
Основним елементом компосту є трава, допоміжними — листя, коріння рослин, кора.
Для прискорення процесу компостування подрібніть усі компоненти. Якщо періодично додавати свіжий ґрунт або спеціальні домішки, то підвищуватиметься швидкість компостування. Також важливо періодично перемішувати компост і слідкувати, щоб він не був перезволожений. Тому протягом літа компост 2-3 рази перелопачують.
Правильно приготований компост не буде мати неприємний запах. Він перетвориться на якісне природне добриво та порадує вас гарним урожаєм!
Пам'ятайте про інших та відностись до ближніх так, як хочете щоб відносились до вас!
