Івана Купала святкують 24 червня в день літнього сонцестояння, або сонцевороту .
Перед святом Купала збирали трави, вірячи в їхню чудодійну силу, часто зберігали їх цілий рік для лікування.
Саме святкування відбувалося на берегах річок — там ставили прикрашене купальське дерево, навколо якого водили танки й співали пісні, топили у воді або спалювали опудало Купайла чи Марени.
Обов'язковий атрибут Купала — велике вогнище, через яке стрибають поодинці або парами.
Також вважалося, що якщо закохані зможуть перестрибнути багаття, не роз'єднавши рук, їхня любов триватиме все життя.
Вони плетуть вінки з польових квітів, інколи лаштують до них запалені свічки й із заходом сонця починають пускати їх по воді. Поки вінки пливуть, дівчата йдуть понад річкою та співають.
Згідно з народним повір'ям, якщо вінок пливе добре й свічка горить гарно, дівчина вийде заміж, якщо він крутиться на місці — то ще дівуватиме, а як потоне — заміж не вийде взагалі.
А потім ходили та шукали квітку папороті, яка дарувала власнику щастя та богатство.
Як добре коли традиції продовжують наші діти.
На Івана Купала зібралися біля купальні у маєтку Михайла Чайковського дівочим колективом.
Плели віночки, співали пісні, стрибали через багаття, чудово провели час разом.