Фото без опису

ВІЙНА вбиває по-різному, і кожна мить горя і сліз болюча й незбагненна, не сприймається ні рідними, ні знайомими,- жодні пояснення не полегшують цей біль.

ВІНІЧУК ІВАН ВОЛОДИМИРОВИЧ 08.07.1999 року народження - навідник відділення охорони взводу охорони роти охорони військової частини А4240 загинув 3 вересня 2024 року за трагічних обставин, які з'ясовуються….

Йому виповнилось влітку всього 25 років, з них майже 3 роки у війні, адже з першого дня - був у війську.

Іван закінчив 9 класів Рейської школи, вступив до Бердичівського машколеджу, адже хотів бути учителем фізичної культури, згодом – військова служба – і- війна, коли ні хвилини не вагаючись, він підписав контракт, щоб битись за мир, за перемогу над загарбником- терористом.

Іван був гарним учнем, студентом 3 курсу факультету фізичного виховання і спорту спеціальності «Фізична культура і спорт» Житомирського державного університету, прекрасною людиною, сміливим чоловіком.

Його доля мала б стелитися весільним рушником та гарним родом. Не сталося. Не судилось. Уже ніхто не зможе пояснити матері Вірі та таткові - Володимиру, чому загинув син.

Знаємо, що болю у батьків надсили, що сльозами встелено в рідній домівці, що у побратимів на один захист стало менше, що ми втратили Захисника.

Дякуємо за пройдені ним дороги війни, дякуємо батькам, що виховали Воїна.

Нехай на місці вічного спокою Івана ВІНІЧУКА замайорить синьо-жовтий прапор, під яким юнак з Реї нас захищав.

Вічна слава Герою Захиснику!