Учні 4 класу Рейського ліцею попрощалися з початковою школою

Не десь у залі, не на великій сцені — просто у своєму рідному класі, де кожна парта знає, як звучить дитячий сміх, а дошка ще пам’ятає перші кривенькі букви.

Це свято було схоже на яскраву коробку з дитячими скарбами:

— тут і перші вірші напам’ять,

— і малюнки, що з’являлися на полях зошитів,

— і «тримай себе в руках» перед контрольними,

— і смак дзвінких перерв, коли весь світ поміщався в один коридор.

Сьогодні діти дякували своїй першій вчительці — за терпіння, за любов, за кожне "молодець" і кожне "спробуй ще раз".

А ще — трималися за руки, бо трішки боялися відпустити це щасливе «початкове дитинство».

Але ми знаємо:

ці яскраві очі вже світяться мріями про 5 клас,

ці серця вже готові відкривати нові світи,

 а цей день залишиться з нами — як тепла казка з щасливим дитячим «дякую».