13 червня минає перша річниця світлої пам'яті молодого воїна, мужнього оборонця, захисника України Рудика Павла Васильовича.
Павло Рудик народився 21 жовтня 2003 року в багатодітній сім'ї.
Улюблений син, надзвичайно добрий і працьовитий юнак був надією і гордістю родини.
З початком повномасштабної війни добровільно став на захист України.
Приймав участь у найзапекліших боях.
Попри численні поранення, після лікування знову і знову повертався в стрій і нещадно нищив жорстокого ворога.
В свої юні 20 років Павло був справжнім воїном, надійним і вірним побратимом, якого любили і поважали.
13 червня 2024 року солдат 21-го окремого стрілецького батальйону 72-ї окремої механізованої бригади Павло Рудик загинув смертю хоробрих біля села Терни Краматорського району, Донецької області.
Похований в селищі Гришківці на Дмитрівському кладовищі. Жорстока війна забирає найкращих.
Павло Рудик пішов на небо зовсім молодим і в Небесному війську продовжує боронити рідну землю, життя і спокій кожного з нас.
Доземний уклін, честь і шана Герою!
Світла і вічна пам'ять!