На засіданні комісії з питань захисту прав дитини було розглянуто майже десять різних історій — дітей віком від 3 до 15 років.

За кожною справою — своя правда, свій біль, свої обставини.

Батьки зобовʼязані дбати, про тих, кому дали життя.

Ми слухали кожного. Пояснювали. Просили. Застерігали. Давали ще один шанс — не формально, а по-людськи. Бо хочеться, щоб кожна дитина зростала у любові, безпеці й турботі. Щоб мала гарних батьків, затишну оселю, стабільність і відчуття захищеності.

Рішення прийнято.

І дуже хочеться вірити, що ці рішення стануть початком змін — у житті і ставленні дорослих, які мають пам’ятати: дитинство не можна відкласти «на потім».

Бо діти — це наша спільна відповідальність. Це наше майбутнє.