З добром і миром у душі та серці: ляльки гришківчанки Юлії Демченко дарують радість
Вона дарує щиру радість, дивує та захоплює своїми творіннями. Безперечно, біляві красуні у вітринах магазинів привертають увагу і дітей, і дорослих, але ляльки від Юлії Демченко, майстрині з смт Гришківці, полонять унікальністю, неповторністю та оригінальністю…
Замість чарівної палички – талановиті руки, натхнення та магія творчості. Влітку фантазія рукодільниці Юлії Демченко породжує креативні образи закоханих котиків, які потім знаходять втілення у симпатичних м’яких ляльках, восени майстриня «збирає» яскраві гарбузи, зшиті з тканини, взимку у неї вдома оселяється виконаний власноруч Різдвяний символ Санта-Клаус, а навесні гришківчанка дивує зворушливими Великодніми атрибутами.
Ляльки – квиток у дитинство
Талант – це політ, праця та водночас радість, це любов до обраної справи. А рукоділля – великий простір для творчості. Цей дар Юлія Демченко, можна сказати, отримала у спадок від бабусі, яка чудово шила. Від неї дівчинка навчилася цінувати речі, зроблені руками. Від батька перейняла любов до малювання. А ось у дитинстві вона бавилася машинками, і не випадково. Тато, Сергій Васильович, працюючи у Чехії, колекціонував моделі автомобілів. Популярними Барбі його дочка захопилася лише у молодшому підлітковому віці… За освітою Юлія – художник-конструктор (дизайнер). Дев’ять років тому, ставши щасливою мамою дочки Наталочки, почала виготовляти інтер’єрних ляльок. Випадково побачила у магазині рожеве диво – Тільду-равлика. Цей стиль придумала і розробила дизайнерка з Норвегії Тоні Фіннангер. Юлія вирішила спробувати створити свою іграшку. І почалося… Наступною став подарунок для мами, Антоніни Григорівни, – тільдовський персонаж – вінтажний Ангел, перша велика лялька зростом 55 см. Не одну іграшку зробила для хрещениці Вероніки та її дочки Ніколь, серед яких – Ведмедик Сончик. «Приводів для дарування казкового настрою та позитивних емоцій, – говорить, – у житті вистачає навіть із надлишком: важливі дати, свята, радісні події...» Для своєї Наталочки створила Великий (1 м 20 см) Адвент-календар у вигляді ялинки. Донечка чекає Різдвяно-Новорічних свят і неповторних моментів спільної творчості, коли разом зі своєю талановитою мамою може запалити в неділю свічку і прикрасити оселю гірляндами hand made. Ця чудова родинна традиція єднає та наповнює гармонією і вносить у життя тепло та затишок…
Ляльковій майстерності Юлія навчалася шляхом спроб та помилок, і їй постійно хотілося дізнаватися та робити все більше і більше. Вона опановувала різні техніки та продовжує брати участь у цікавих online-майстер-класах. Шукає нове, пізнає невідоме раніше, експериментує і рухається вперед. Її теперішні ляльки мають рухомі ручки та ніжки і поворотні голівки на особливому кріпленні. Колись, згадує жінка, не всі розуміли її захоплення: «Я нерідко чула ,що текстильні ляльки – не річ першої необхідності. Але, якщо замислитися, то навіщо нам картини на стінах, різні статуетки, якими прикрашаємо свій дім, чи навіть букети квітів, котрі з часом просто зав'януть? Текстильні іграшки – для душі, вони приносять радість, дарують приємні емоції. І дуже часто стають символом, який буде нагадувати про певну подію чи дату. А для мене – велике щастя створювати іграшки. І кожна з них має свою цікаву історію… Спочатку мою творчість визнали співробітники, потім сприйняли інші. І в усьому підтримував тато. Він і зараз мені допомагає. А це дуже важливо. Поступово прийшли прагнення до подальшого вдосконалення та впевненість у собі. Люблю кожну свою ляльку…» Донечка Наталя гарно малює і залюбки спостерігаю за творчими діями мами. Лялькам-принцесам охоче дає імена…
Творчість у русі: чотири пори року
Майже всі таланти хоч трохи, та поети. Як писав Федір Достоєвський, «поезія – внутрішній вогонь будь-якого таланту». Коли Юлія Демченко розповідає про свою улюблену справу, очі її сяють, а мова ллється, наче пісня. Чотири пори року для неї – чотири натхнення. Літо окрилює і запрошує поглянути на світ по-особливому яскраво. Фігурки закоханих котиків чи зайчиків – це щось чарівне. «Кожна LOVE STORY гідна того, щоб її відобразити, – вважає Юлія. – Дуже люблю створювати такі пари. І в них попереду – ще десятки років любові та ніжності…» Забавні Zuzie з крильцями бажають усім сонячного дня і теплих миттєвостей. А у небесну височінь злітають повітряні кулі –монгольф’єри, створюючи відчуття чудес…
Осінь – пора врожайна та загадкова. І майстриня починає феячити, розповідаючи про свої творчі знахідки у міні-казках: «Десь там, у затишному чуланчику, живе та господарює добра маленька відьмочка. В народі її кличуть ведунья. Живе вона зі своїм маленьким помічником-павучком, який усюди ходить за нею та плете павутинку не тільки у кутках коморки, але й на шапці та плащику своєї господарки. Живуть вони дружно і роблять тільки добрі справи: чистоту щодня чарівною мітлою наводять. Гарбузики прекрасні вирощують і роздають їх на щастя всім жителям маленького села». Найбільша лялька в історії творчих пошуків Юлії – Tilda garden fairy (Тільда Садова фея). Зріст красуні – 68 см і проживає вона на городі, біля будинку майстрині…
Зима сипле на землю сріблясті сніжинки, і відбуваються дива… А рукодільниця з Гришковецької громади, відчуваючи дух Новорічних свят, створює Санта Клауса, скандинавського гнома та героїв «Снігової королеви» Андерсена – милих Герду і Кая. Весна-краса приносить ясний Великдень. Текстильні пташки, яйця з вушками, сердечки та кролики – Юлія Демченко втілює свої мрії і настрій у розмаїтті святкового світу… До речі, вона народилась у рік Тигра, отож уже створює іграшкову Тигрицю, надихнувшись ідеями дизайнерки Тетяни Конне – майстрині, яка виготовляє дивовижні ляльки, що користуються популярністю у різних країнах. Олена Бочківська, друг і шанувальниця таланту Юлії, порівнює її творчість із музикою: «У твоїх іграшках хтось любить нотку ДО, а хтось – нотку МІ. Хтось, як при виконанні у великому оркестрі, чує звучання скрипки, а хтось – флейти, а комусь чується все відразу. Ти – творець, і твоя робота – це мистецтво! Дивлюся та насолоджуюся щоразу!»
Ляльку створює людина
Чому інтер’єрні ляльки без рота і носика? Їх характерна риса – маленькі оченята-намистинки та рум’янець на щічках, розповіла Юлія: «Є ще і філософське пояснення: так лялька легко приймає настрій свого власника та передає його емоції. Ляльку створює людина. Вона з’являється за допомогою уяви і фантазії свого творця. За народним повір’ям, лялька без обличчя вважалася недоступною для недобрих сил і нешкідливою для дитини. Тому вона була і іграшкою, і оберегом».
– Ваші улюблені кольори…
– Пастельні, пудровий, м’ятний…
– Багато часу займає створення ляльок?
– Від 1-го дня до 5–7-и – в залежності від складності. Зараз втілюю невеликий проєкт зі створення ляльки у колисці – маленької принцеси з крильцями, її зріст – 16 см. Моя тітонька Людмила допомагає в’язанням, беруть участь кума Лілія та її сестра Аліна. Теж в’яжуть речі для моїх лялечок і роблять різні аксесуари. А перша поціновувачка – подруга Олена, вона має мої іграшки на кожну пору року. Подруга Юлія – чудовий фотограф, спочатку влаштовувала цілі фотосесії з ляльками. І мене навчила робити знімки, що несуть певне повідомлення. Ціла команда дівчат-помічниць завжди поруч. Без них творчість не проходить…
– Чим захоплювались у шкільному віці?
– Музикою, співала в ансамблі, танцювала, писала вірші… Зараз, на жаль, на це не вистачає часу. Іноді пишу есе… Буває, натхнення приходить уночі. Тоді занотовую фрази… В школі у мене були чудові педагоги, кожного згадую з любов’ю та повагою. Уроки вчительки літератури Антоніни Олександрівни – незабутні…
– Ваш улюблений поет.
– Олександр Блок. Люблю чаруючу, заворожливу музику рядків його віршів…
– Шістнадцятого листопада світ щороку відзначає День рукоділля. Як святкуєте?
– Шию!
Юлія Демченко – майстриня в усьому. Поділилася рецептом Різдвяного кексу з начинкою з родзинок, фруктів і цукатів – Дрезденського штолена – та побажала всім світлого Різдва і радісного Нового року. Нехай її ляльки ручної роботи, в які вкладено частинку душі авторки, створюють неповторну атмосферу казки…
