Фото без опису

Понад 9 мільярдів років життя за останні п’ятдесят років змогла врятувати вакцинація. За даними ВООЗ, у наші часи щеплення рятує близько 2-3 мільйонів життів. Саме тому діти, народжені сьогодні, мають на 40% більше шансів дожити до іншого дня народження, ніж 50 років тому.

Останнім часом в Україні зростає захворюваність на кашлюк. За липень 2024 року було зафіксовано 739 випадків. Для порівняння – за такий же період торік було лише 45 випадків – у 16,4 раза менше. Починаючи з 2022 року, на правець захворіло 22 людини, 8 з них – за 7 місяців цього року. Щодо дифтерії: за 2022 рік було зареєстровано 2 випадки захворювання, і по одному у 2023 році та за сім місяців 2024 року. З періоду 1991-1998 років, коли захворіли близько 20 тисяч людей, а майже 700 померли, епідемій дифтерії в Україні не було.

Надійним методом захисту від інфекційних хвороб, які керуються засобами імунопрофілактики, є вакцинація. Коли рівень охоплення щепленнями серед населення країни досягає 95% або більше, формується колективний імунітет, що запобігає поширенню інфекційних хвороб.

Навіщо потрібен колективний імунітет?

Колективний (або популяційний) імунітет – це явище несприйнятливості окремої спільноти до певної інфекційної хвороби. Це своєрідний «щит», який захищає не лише вакцинованих, а й тих, хто не може отримати щеплення через наявність протипоказань, – тим самим захищаючи найвразливіші групи населення. Взірцем дії колективного імунітету є викорінення натуральної віспи. ВООЗ оцінила, що у 1940-1960 роках, до початку глобальної кампанії з ліквідації віспи, хвороба забирає близько 2 млн людей щороку. Останній природний випадок віспи зафіксували у 1977 році, а 1980 року ВООЗ задокументувала глобальне викорінення хвороби. За допомогою вакцинації вдалося досягти колективної імунізації на рівні майже в 100%, що унеможливило подальше розповсюдження вірусу.

Для досягнення колективного імунітету вакцинацію необхідно проводити згідно з Національним календарем профілактичних щеплень.

Чи від усіх хвороб захищає колективний імунітет?

Не від усіх. Тому покладатися на те, що інші вакцинуються і тим самим захистять вас, не варто. Яскравим прикладом є правець. Адже він не передається від людини до людини. Його спричиняє бактерія Clostridium tetani. Ця бактерія живе в забруднених поверхнях на кшталт іржавих цвяхів і в ґрунті. Через це інфікування відбувається безпосередньо в контактний спосіб – коли бактерії з брудом потрапляють у рани.

Тож єдиний спосіб захиститися проти правця – вакцинація. Без неї зростає ризик тяжкого перебігу, який може призводити й до смерті, бо правець вражає нервову систему.

Коли треба вакцинуватися?

Діти стають частиною колективного імунітету з першого дня життя, під час вакцинації від гепатиту B. Натомість вакцинація проти дифтерії, кашлюку та правця проводиться у віці 2, 4, 6 місяців із ревакцинацією у 18 місяців, та подальшими щепленнями проти дифтерії та правця у 6, 16 і 26 років, а далі – кожні 10 років. Детальний графік вакцинації можна переглянути в Календарі профілактичних щеплень – https://tinyurl.com/bdd9jtm2.

Коли дитина не отримала необхідних доз щеплення згідно з Календарем, треба звернутися до сімейного лікаря, педіатра чи найближчого закладу охорони здоров’я – там допоможуть надолужити пропущені щеплення.

Довідково:

Наразі в Україні триває кампанія з додаткових заходів імунізації проти кашлюку, правця та дифтерії для тих, хто пропустив щеплення в попередні роки. Уся вакцинація за Календарем профілактичних щеплень безоплатна.

Якщо не пам’ятаєте, чи ви були вакциновані, сімейний лікар допоможе скласти

індивідуальний графік вакцинації з урахуванням мінімальних інтервалів.