Інколи щастя — у простому: в доторку до землі, у щирій усмішці, у спільній справі, яка об’єднує серця.

Саме таким був день в Рейському ліцеї — теплим, світлим, справжнім. Не просто прибирали шкільне подвір’я чи саджали туї — творили добро своїми руками, з ніжністю й турботою, яку не навчиш — вона зсередини.

Учні — неймовірні. Вони працювали з вогником у серці, ніби знали: усе, що робиш з любов’ю, обов’язково проросте. Хтось згрібав листя, хтось дбайливо тримав саджанці, а хтось підтримував добрим словом. І так легко, по-доброму, було на серці, бо ми разом. 

Туї, які висадили, ще зовсім маленькі, але вже несуть у собі щось дуже важливе — надію. Віримо: все, що посаджене з любов’ю, обов’язково зросте.

І, можливо, хтось через роки пройде повз них і згадає той день, коли були тут — із сонцем над головою, землею під ногами і любов’ю в кожному русі.

Дякуємо кожному, хто долучився до цієї доброї справи.