Фото без опису

Ціною життів кращих синів України ми виборюємо право бути українцями, жити на своїй землі, визначати своє майбутнє. 

Владіслав Зозулінський народився 26 січня 1998 року в селі Григорівка Херсонської області в багатодітній сім'ї. Згодом проживав у селі Неліпине Свалявського району Закарпатської області. З 2016 року проходив військову службу в Донецькій області. У 2017 році одружився. Дружина Яна подарувала чоловікові донечку Уляну та сина Володимира. Молода родина жила мирним, щасливим життям, вели господарство, в повазі та любові виховували дітей.

Початок великої війни зруйнував усі плани, перекреслив мрії. Маючи військовий досвід, Владіслав не міг залишатися осторонь і 15 грудня 2022 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Чесний, відповідальний, мужній, товариський. Він дуже швидко здобув повагу побратимів і невдовзі був призначений командиром 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини А4123.

18 березня 2024 року під час важкого бою поблизу населеного пункту Іванівське Бахмутського району Донецької області 26-річний Владіслав Зозулінський загинув смертю хоробрих, отримавши численні поранення, несумісні з життям. Похований у селі Никонівка.

Трудолюбивий, старанний, добрий, турботливий. Йому боліло серце, коли він думав про рідних, які його чекали вдома, і розумів, що має зупинити жорстокого ворога, навіть ціною власного життя!

Герої не вмирають, вони з честю гинуть на полі бою за свою родину, свій народ, рідну землю і вічно живуть у наших серцях!

Світла пам'ять, честь і шана Герою!