Минуло 7 років з дня загибелі Сергія Сідлецького , але для матері це було неначе вчора. Вчора вона ще чекала дзвінка, вчора вона ще чекала на приїзд   у відпустку додому. 7 років минуло з того  дня, коли вона почула, що її сина немає. А сьогодні вона приходить на кладовище до свого єдиного сина. З року в рік біля могили загиблого Сергія Сідлецького  збираються  небайдужі люди, щоб вшанувати пам’ять, висловити слова втіхи і подяки матері.

Також прийшли вшанувати пам’ять  загиблого учні Дмитрівської школи. Важливим є те, що підростаюче покоління знає свою історію і пам’ятає Героїв, які віддали своє життя за незалежність і мирне небо над Україною!

Сідлецький Сергій Юрійович - старший навідник аеромобільно-десантного відділення аеромобільно-десантного взводу 4-ї аеромобільно-десантної роти 2-го аеромобільно-десантного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади Високомобільних десантних військ Збройних Сил України, молодший сержант.

Народився 5 листопада 1983 року в місті Бердичів Житомирської області.

З 20 березня 2014 року проходив військову службу по частковій мобілізації на посаді старшого навідника аеромобільно-десантного відділення аеромобільно-десантного взводу 4-ї аеромобільно-десантної роти 2-го аеромобільно-десантного батальйону 95-ї окремій аеромобільній бригаді Високомобільних десантних військ Збройних Сил України (військова частини А1910, місто Житомир). Позивний «Грізлі» та «Іспанець».

З 23 квітня 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України.

13 травня 2014 року на околиці села Октябрське Слов’янського району Донецької області колона підрозділів 95-ї окремої аеромобільної бригади в складі якої перебував молодший сержант Сідлецький, під час виконання бойового завдання по конвоюванню (супроводженню) розрахунків 82-міліметрових мінометів 2Б-9 та продовольства на блокпости, була обстріляна із засідки. Бойовики атакували з гранатометів та вели щільний вогонь зі стрілецької зброї. Більше 30-40 нападників прибули в засідку заздалегідь та були розмішені вздовж річки по кущах. Перші постріли з гранатометів попали в двигун другого бронетранспортера, який загорівся та в автомобіль ГАЗ-66. Десантники прийняли бій, в результаті якого загинуло 6 військовослужбовців та 8 отримало поранення різних ступенів тяжкості. В результаті бою Сергій Сідлецький отримав контузію, але відмовився від госпіталізації та продовжував виконувати бойові завдання в зоні антитерористичної операції.

5 жовтня 2014 року розвідувальна група 4-ї аеромобільно-десантної роти 2-го аеромобільно-десантного батальйону, до складу якої входив молодший сержант Сідлецький, отримала бойове завдання командування по веденню розвідки та захоплення висоти в районі Міжнародного аеропорту «Донецьк». Для виконання поставленого бойового завдання розвідувальна група вирушала до визначеної висоти колоною, що складалась з трьох бронетранспортерів БТР-80 та двох танків. Під час спроби зайняти позиції північніше злітної смуги Донецького аеропорту в районі с. Спартак, Ясинуватського району Донецької області   колона розвідувальної групи потрапила у вогневу засідку російсько-терористичних угрупувань. У ході бою, молодший сержант Сідлецький, який знаходився в головній машині, загинув внаслідок влучання двох снарядів з ручного протитанкового гранатомету в бронетранспортер.

8 жовтня 2014 року похований на Дмитрівському кладовищі селища Гришківці Бердичівського району Житомирської області.

17 грудня 2014 року у Бердичеві на будинку (вулиця Котовського, 74-б), в якому мешкав Сергій Сідлецький, йому встановлено меморіальну дошку.

25 червня 2015 року під час чергової 66-ї сесії Бердичівської міської ради, було прийнято рішення про перейменування вулиці Димитрова на вулицю Сергія Сідлецького.

Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (14.03.2015; посмертно).

Вічна шана та пам’ять Герою!!!

Фото без опису