Частина ІІ: Тестовий велосипедний маршрут Гришковецькою громадою

Тестовий велосипедний маршрут Гришковецькою громадою: Гришківці-Осикове-Катеринівка-Гвіздава-Катеринівка-Осикове-Гришківці.

26 км надзвичайно мальовничих та цікавих.

Стартували, як завжди, від центральної садиби. Погода видалася вдалою для подорожі: приємний вітерець, невеличкі хмаринки та 25 градусів за Цельсієм створили легкість для активного крутіння велосипедних педалей. Мабуть це приємний бонус за попередню поїздку в 36-градусну спеку.

Жвавий автомобільний рух від Гришківець до Осикове вирішили оминути, а перевагу надати нешироким, інколи порослим, стежкам.

Осиківський округ «відкрився» домашньою церквою Святого Йосипа, яка стала прихистком для українців від російської війни; цікавою та сучасною центральною частиною села, яку вже з самого ранку прибирали місцеві жителі; панською алеєю, що зберіглася до сьогодні; старими покинутими хатинами, які манять зазирнути у старі шибки та розповісти родинну таємницю; лісовою галявиною, що створена місцевим жителем, з плетеним тином, різнокольоровими глечиками, з локаціями для відпочинку, приготуванням їжі та занять спортом.

Все це супроводжувалося квітучими подвір’ями яскравих кольорів; привітними місцевими людьми, що дозволяли заходити у приватні садиби та розповідали власні історії; цікавим лісом, що оберігає своїх маленьких «мешканців», які вже не бояться туристів та дають змогу помилуватися собою; зелено-жовтими полями з блакитним мирним небом. Від цих кольорів дійсно захоплює дух, забуваєш про час та події, просто дивишся та насолоджуєшся! Адже починаєш розуміти, що краса завжди поруч!!!

Розповіді місцевих та таємні стежки полями, лісами привели до молодої приватної плантації фундука. Рівненькі рядочки, зорані міжряддя, кольорові зелено-червоні листочки, молоді горішки, які ще м’які та доступні лише для споглядання створюють атмосферу нового та цікавого.

Покидаючи старостинський округ розумієш, що людська праця та любов до української землі обов’язково принесуть мир, спокій та благополуччя.

Далі маршрут котився до села Гвіздава, яке відоме духовністю та новим костелом. Кожна хатина, яку зустрічали, має невеличкий хрестик на зовнішній стіні. Якщо відверто - неймовірна атмосфера спокою та віри!

Величний костел Непорочного Серця Діви Марії у Гвіздаві, який ще облаштовується, зустрів відкритими дверима та можливістю самостійно зазирнути в потаємні кімнати, блукати поверхами та торкатися великої духовної культури. Неймовірна довіра та звичайне спілкування з братом Єжи створили бажання повернутися ще раз. До речі, храм настільки масштабний, що неможливо «зловити» для фото. Різні ракурси так і не показали велич та помпезність. Отже, маємо привід повернутися ще раз!!!

Зворотна дорога стала мовчазною та спокійної. Адже духовні місця змушують «зачинитися та розібратися» у собі.

Велоподорож створена проєктом "Creative Galchynets". Грантовий сезон Українського культурного фонду 2022.

Більше фото та відео на сторінці Facebook.