Частина ІV: Тестовий велосипедний маршрут Гришковецькою та Станішівською громадою
Сьогоднішня розповідь про четвертий веломаршрут
Цього разу колеса велосипедів котилися по землях двох громад - Гришковецької та Станишівської.
Знову Старий Солотвин… і на самому початку подорожі потрапили на місце, де стоїть знак, що оповіщає про в’їзд у село, а ще у позаминулому столітті на цьому місці стояла корчма, в якій зупинялися подорожні, які рухалися старим шляхом з Житомира через Солотвин, Сьомаки, Гальчин на Гришківці і Бердичів…
Наступна зупинка біля красивої Хрестовоздвиженськоі церкви. Ця чудова пам’ятка архітектури побудована ще у 1885 році є 
окрасою старовинного села…
Далі мальовничими полями доїхали до дамби на річці Коденка: з одного боку чарівне плесо річки, а з іншого - 
вдалині манять око бані білосніжного Коденського собору…
Чому Кодня???
Тому, що у Кодні та Гальчині в минулі роки було багато спільного…
Але все по черзі!
У Кодні є велична Церква Різдва Богородиці, побудована у 1841 році та огороджена старовинним кам’яним муром.
Вона зовсім не схожа на дерев’яні храми, які виросли у селах нашої громади. Дуже монументальна та святково білосніжна.
Далі Народний музей історії села Кодня, де розповіли цікавезну екскурсією про історичне шляхетне минуле містечка, підземні лабіринти та страшні події, які розгорнулися у часи Коліївщини…
Схилилися перед могилами закатованих гайдамаків: біля п’ятиметрового кургану, який сховав під собою рештки мужніх козаків, немовби зупинився час, і лише жайвір у височині порушував спокій…
Що ж спільного у Кодні і Гальчина?
Ось, що розповідає про це сам Міхал Чайковський:
«Батько моєї матері, Михайло Глембоцький, був одним із останніх представників на Волині та Україні шляхти, зайнятої "озорничеством" і наїздами.
Він був грізним шляхтичем для козаків, гордим козаком для ляхів і завзятим поляком для росіян і німців. Хоч людина старовинного крою, він був не дурень, умів і скопити, і пожити.
Призначений разом із реґіментарем Стемпковським судити і карати гайдамаків Гонти і Залізняка, маючи в своїх руках jus gladii (право життя і смерті), він розсудив так: "якщо вб'єш чи повісиш людину, вона не буде вже відпрацьовувати ні "панщини", ні "даровизни".
Він поїв токайським і портвейном реґіментаря Стемпковського, а гайдамаків по десятку і по два випускав на світ Божий та відправляв на слободи, щоб вони каялися в гріхах, відбуваючи панщину на славу Божу і на користь пана войського.
Таким чином він населив шість сіл: Солотвин, Гальчинець, Зарбінці (Журбинці), Сьомаки, Агатівку і Розкопану Могилу"
Тож у жилах нащадків, які зараз живуть у цих селах, тече кров заповзятих і мужніх гайдамаків.
Назад поїхали непопулярним тепер Старим Шляхом, який сполучав Житомир і Бердичів, та проходив через Кодню, Солотвин, Гальчин та Гришківці. Яким в свій час 
малий Міхал з вельможним дідом їздив до Кодні, талановитий Оноре де-Бальзак іхав на вінчання з Евеліною Ганською, а Тарас Шевченко досліджував життя Гайдамаків…
На жаль, час не зберіг частину шляху між Солотвином і Гришківцями, але тепер знаємо, чому у Гришківцях є вулиця Старий Шлях, адже колись до Житомира їздили зовсім іншою дорогою.
Наші колеса відміряли 22 кілометри мальовничих пейзажів та історії давно минувших літ…
Тестуючи чотири веломаршрути, загалом проїхали 125 кілометрів, які тепер з гордістю можемо презентувати, для маленьких чи великих подорожей у минуле і сьогодення.
Попереду ще багато цікавого, тож слідкуйте за нашими анонсами!!!
Велоподорож створена проєктом "Creative Galchynets". Грантовий сезон Українського культурного фонду 2022.
Більше фото та відео на сторінці Facebook.
